Острозька академія або дивовижно як усе склалося!
6 червня відбулося відкриття фотовиставки Очі Маріуполя в Острозі.
Чарівним чином, з усіх кого я запрошувала, в Острог вдалося поїхати Дмитру Козацькому і Валерії Суботіній.
Якраз до Дня журналіста! Якраз, коли в аудиторії більшість студентів із факультету журналістики на зустріч приїхали представники пресслужби Азову на Азовсталі. Диво, ну!
Насправді зустріч вийшла дуже емоційною, щирою і чесною. Молодь задавала цікаві питання і почула чесні відповіді. Говорили про події у Маріуполі, про російську мову і культуру в Україні, говорили про полонених.
Такі зустрічі дають надію. Мені здається навіть, одне одному. В такому цікавому і щирому спілкуванні якось приходить відчуття, що у нас хоч і пздц в країні, але не повний. Нам є на кого покластися, кому довіряти, з ким творити і пліч-о-пліч боротися.
Я ні на жменю не збрешу, зізнавшись, що у захваті були всі. І студенти, які не відпускали гостей, і ректор, і ми, гості. Дорога додому була, мов на крилах з попутним вітром — тільки й говорили як класно ж ми зʼїздили.
Я дякую за цей вир емоцій і натхнення. Дякую Анастасії Кирилецькій, яка запросила Очі Маріуполя в Острог, привезла виставку і підготувала фото-картину Ореста у подарунок Академії.
Дякую Острозькій академії за такий теплий, дружній прийом з обіймами, оваціями, подарунками.
Дякую Дмитру і Валерії за таку веселу, цікаву компанію!!! За цю поїздку, за вашу підтримку, за те — які ви є справжні.
Тепер у бібліотеці Острозької академії живуть книги «Очі Маріуполя» і «Полон» разом із фоторепортажем Дмитра Козацького з Азовсталі.
Я обіймаю всіх і кожного, хто був з нами. Вже чекаю наступних зустрічей!!!
